Я не знаю, чи правильно було вибирати пісок для роботи над посудом. Так, ця ідея дуже непрактична, хоча манила мене своєю поетичністю та можливістю надати поверхні виробів додаткову "природність".
Особливо контрастно він виглядає в порцеляні, хоча робить її не такою придатною для глазурі.
Так, глазурування стає основною проблемою в випадку з піском і тріщинами: під шаром глазурі ці тріщини починають випускати повітря та утворювати бульбашки. Посуд стає більш декоративним, ніж ужитковим, адже у бульбашки може заходити їжа і там лишатися.
Останні глазурні проби та випали у нас на цьому тижні, і я все -таки сподіваюся що хоча б один із моїх трьох варіантів (порцеляна, червона та сіра глини) -- вдасться нормальним в остаточному варіанті. Заспокоює те, що варіанта аж три, а також те, що глобально мислячи -- я багато чого зрозуміла за цей семестр, і наступного разу багато експериментів таки й не робитиму)
